октавний
ОКТА́ВНИЙ, а, е.
Стос. до октави (у 1–3 знач.).
У розширеному інструментальному вступі він [М. Лисенко] проводить усю мелодію пісні [“Віють вітри”]. Виклад мелодії – повнозвучний, октавний (з наук. літ.);
Бойове життя в поході степовім обвітрило його, погрубшали йому ніжні риси обличчя юнака, а в голосі ще більш запанували октавні змужнілі тони (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)