октавний
ОКТА́ВНИЙ, а, е. Стос. до октави (у 1-3 знач.).
У розширеному інструментальному вступі він [М. Лисенко] проводить усю мелодію пісні ["Віють вітри"]. Виклад мелодії — повнозвучний, октавний (Укр. клас. опера, 1957, 195);
Бойове життя в поході степовім обвітрило його, погрубшали йому ніжні риси обличчя юнака, а в голосі ще більш запанували октавні змужнілі тони (Ле, Хмельницький, І, 1957, 327).
Словник української мови (СУМ-11)