окулірувати
ОКУЛІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що і без прям. дод., сад.
Проводити щеплення брунькою культурної рослини.
Хоч окулірувать я так і не навик, Проте копав, садив, підв'язував щосили (М. Рильський);
– Хіба це фрукта [фрукт]? Кисле, терпке, треба окулірувати, сорт поліпшувати (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)