окунь

О́КУНЬ, я, ч.

Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими нижніми плавниками.

Я щохвилини тяг краснопірок, пліточок, а раз піймав навіть дивака окуня, що чомусь почепився на хліб (Олесь Досвітній);

І ловилася риба в сітки – Скумбрія, окуні і бички (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. окунь — о́кунь іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. окунь — -я, ч. Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими нижніми плавниками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окунь — Риба з ряду окунеподібних, заселяє прісні та солоні води Євразії; довж. бл. 40 см, маса бл. 2,5 кг; хижак, живиться безхребетними, рибою та ікрою; смачне м'ясо.  Універсальний словник-енциклопедія
4. окунь — лови́ти (но́сом) окуні́в (окуні́), жарт. Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Стоять (люди) з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г.  Фразеологічний словник української мови
5. окунь — О́КУНЬ, я, ч. Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими нижніми плавниками. Я щохвилини тяг краснопірок, пліточок, а раз піймав навіть дивака окуня, що чомусь почепився на хліб (Досв.  Словник української мови в 11 томах