окупант

ОКУПА́НТ, а, ч.

Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник.

Страшний він [Дніпро] у чорну бурю .. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю і потопити наше щастя (М. Рильський);

При відступі окупанти були зруйнували будівлі, а зараз уже все знову стало на своє місце (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. окупант — окупа́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. окупант — Загарбник, займанець, наїзник, поневолювач, ір. «визволитель».  Словник синонімів Караванського
3. окупант — див. ворог  Словник синонімів Вусика
4. окупант — [окупант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
5. окупант — -а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. окупант — Займанець, обсадник  Словник чужослів Павло Штепа
7. окупант — окупа́нт [від лат. occupans (occupantis) – загарбник] той, хто здійснює окупацію, бере в ній участь.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. окупант — ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн.  Словник синонімів української мови
9. окупант — Окупа́нт, -та; -па́нти, -нтів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. окупант — ОКУПА́НТ, а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Страшний він [Дніпро] у чорну бурю.. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю і потопити наше щастя (Рильський, III, 1956, 26)...  Словник української мови в 11 томах