Значення в інших словниках
-
окупант —
окупа́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
окупант —
Загарбник, займанець, наїзник, поневолювач, ір. «визволитель».
Словник синонімів Караванського
-
окупант —
[окупант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
окупант —
-а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окупант —
Займанець, обсадник
Словник чужослів Павло Штепа
-
окупант —
ОКУПА́НТ, а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Страшний він [Дніпро] у чорну бурю .. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю і потопити наше щастя (М.
Словник української мови у 20 томах
-
окупант —
окупа́нт [від лат. occupans (occupantis) – загарбник] той, хто здійснює окупацію, бере в ній участь.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
окупант —
ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн.
Словник синонімів української мови
-
окупант —
Окупа́нт, -та; -па́нти, -нтів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
окупант —
ОКУПА́НТ, а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Страшний він [Дніпро] у чорну бурю.. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю і потопити наше щастя (Рильський, III, 1956, 26)...
Словник української мови в 11 томах