окурюватися

ОКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУРИ́ТИСЯ, окурю́ся, оку́ришся, док.

Те саме, що обку́рюватися 1, 5.

Почало світати. Ліс посірів, окурювавсь туманом... (Панас Мирний);

Якийсь бриг ішов назустріч під барвистим невідомим прапором і окурився пороховим димом салюту (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. окурюватися — оку́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. окурюватися — -ююся, -юєшся, недок., окуритися, окурюся, окуришся, док. Те саме, що обкурюватися 1), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окурюватися — ОКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУРИ́ТИСЯ, окурю́ся, оку́ришся, док. Те саме, що обку́рюватися 1, 5. Почало світати. Ліс посірів, окурювавсь туманом… (Мирний, І, 1954, 174)...  Словник української мови в 11 томах