окільцьовувати
ОКІЛЬЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКІЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
1. кого, що. Оточувати кільцем, у вигляді кільця що-небудь.
Немов стіною, окільцював [гай] Чернігів (Д. Міщенко).
2. що, спец. Обмазувати стовбури дерев спеціальним розчином для захисту їх від шкідників.
3. що, спец. Знімати кільце кори зі стовбура або насаджувати на нього дротяні кільця для затримання росту дерева.
4. кого, спец. Закріплювати мічені кільця на лапи птахів, хвости риб і т. ін. для дослідження їх міграції, встановлення віку тощо.
Білоруський дослідник Олександр Курсков, який окільцював понад тисячу летючих мишей.., переконався, що рукокрилих не можна вважати домосідами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)