Словник української мови в 11 томах

окільцьовувати

ОКІЛЬЦЬО́ВУВАТИ, вую, вуєш, недок., ОКІЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех.

1. Оточувати кільцем, у вигляді кільця що-небудь.

2. спец. Робити кругове обмазування дерев спеціальним розчином для захисту їх від шкідників.

3. спец. Знімати кільце кори з дерева або насаджувати на нього дротяні кільця для затримання його росту.

4. спец. Закріплювати мічені кільця на лапи птахів, хвости риб і т. ін. для дослідження їх міграції, встановлення віку тощо.

Білоруський дослідник Олександр Курсков, який окільцював понад тисячу летючих мишей.., переконався, що рукокрилих не можна вважати домосідами (Веч. Київ, 2.ІІ 1968, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. окільцьовувати — окільцьо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. окільцьовувати — -вую, -вуєш, недок. окільцювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Оточувати кільцем, у вигляді кільця що-небудь. 2》 спец. Робити кругове обмазування дерев спеціальним розчином для захисту їх від шкідників. 3》 спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окільцьовувати — ОКІЛЬЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКІЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. кого, що. Оточувати кільцем, у вигляді кільця що-небудь. Немов стіною, окільцював [гай] Чернігів (Д. Міщенко). 2. що, спец.  Словник української мови у 20 томах