олеандр
ОЛЕА́НДР, а, ч.
Південна вічнозелена рослина – кущ або невелике дерево з ланцетоподібним листям та великими запашними квітками білого, рожевого, червоного або жовтого кольору.
Коло ґанку рядком стояли чотири здорові вазони старих олеандрів, рясно обсипаних важкими китицями ясно-рожевих квіток (І. Нечуй-Левицький);
На гострому темно-зеленому листі олеандрів застигла вранішня роса (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)