оленячий
ОЛЕ́НЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до о́лень.
Він, хоч і не почув рику, але натрапив .. на оленячий слід... (С. Скляренко);
Морозне повітря наповнилось костяним шумом оленячих ратиць (В. Гжицький);
Пахощі міцної кави сповнюють літак, змішуючись із запахами свіжої картоплі, мороженої риби, оленячих шкур і бензину (Л. Первомайський);
Оленяча упряжка;
// Пошитий з шкури оленя.
Вадим посміхається .. Оленяча шапка насунута майже на брови, погляд розчулений (М. Руденко);
// Легкий, пружний, як у оленя (про ходу, крок).
Він ішов попереду легкою, оленячою ходою, і було йому на серці легко та свіжо (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)