олжа

ОЛЖА́, і́, ж., книжн., заст.

Неправда, брехня.

[Годвінсон:] Він хоче нас заплутати у невід, що сплів сам князь олжі (Леся Українка);

Дві сили на землі: одна зорить в минуле, їй рабство – п'єдестал, олжа – підпора їй, – А перед другою – пісень всесвітніх гули, Сади майбутнього і творчості прибій (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. олжа — олжа́ іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. олжа — -і, ж., книжн., заст. Брехня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. олжа — НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́ розм., ЛЖА заст., ОЛЖА́ заст. (навмисне викривлення істини). — Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); (Нартал:) Я сам себе дурив, що їх люблю..  Словник синонімів української мови
4. олжа — ОЛЖА́, і́, ж., книжн., заст. Брехня. [Годвінсон:] Він хоче нас заплутати у невід, що сплів сам князь олжі (Л. Укр., III, 1952, 83); Дві сили на землі: одна зорить в минуле, їй рабство — п’єдестал, олжа — підпора їй...  Словник української мови в 11 томах
5. олжа — Олжа, -жі ж. Ложь. К. Бай. 39.  Словник української мови Грінченка