оливка

ОЛИ́ВКА, и, ж.

1. Те саме, що оли́ва 1.

За вікном буяла рання весна. Набубнявіли бруньки платанів, розпустилося листя оливки (М. Чабанівський);

Солоні огірки, томат, капарці і оливки надають солянкам гостроти і специфічного смаку (з наук.-попул. літ.).

2. Сорт яблук.

Оливка біла – стародавній .. літній сорт яблуні. В Україні поширений у західних і північних областях (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. оливка — оли́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оливка — [олиўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -ивок  Орфоепічний словник української мови
3. оливка — -и, ж. 1》 Те саме, що олива 1). 2》 Сорт яблук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оливка — ОЛИВА (вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових; їстівний плід цієї рослини), ОЛИ́ВКА, МАСЛИ́НА, ЛОХ розм. рідко. (Амфіон:) Несімо швидше його туди в затінок під оливу! (Леся Українка); Збір олив; Розпустилося листя оливки (М.  Словник синонімів української мови
5. оливка — ОЛИ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що оли́ва 1. За вікном буяла рання весна. Набубнявіли бруньки платанів, розпустилося листя оливки (Чаб., Балкан, весна, 1960, 129); Солоні огірки, томат, капарці і оливки надають солянкам гостроти і специфічного смаку (Технол. пригот. їжі, 1957, 94). 2. Сорт яблук.  Словник української мови в 11 томах
6. оливка — Оливка, -ки ж. 1) ум. отъ олива. 2) Родъ яблокъ.  Словник української мови Грінченка