оливка

ОЛИВА (вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових; їстівний плід цієї рослини), ОЛИ́ВКА, МАСЛИ́НА, ЛОХ розм. рідко. (Амфіон:) Несімо швидше його туди в затінок під оливу! (Леся Українка); Збір олив; Розпустилося листя оливки (М. Чабанівський); Він міг би сидіти в рідному місті, ловити рибу або збирати оливки (П. Загребельний); Схилились плакучії верби й маслини (А. Кримський); Везли (греки) з собою лагомини, Оливу, мило, риж, маслини (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. оливка — оли́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. оливка — [олиўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -ивок  Орфоепічний словник української мови
3. оливка — -и, ж. 1》 Те саме, що олива 1). 2》 Сорт яблук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оливка — ОЛИ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що оли́ва 1. За вікном буяла рання весна. Набубнявіли бруньки платанів, розпустилося листя оливки (М. Чабанівський); Солоні огірки, томат, капарці і оливки надають солянкам гостроти і специфічного смаку (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. оливка — ОЛИ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що оли́ва 1. За вікном буяла рання весна. Набубнявіли бруньки платанів, розпустилося листя оливки (Чаб., Балкан, весна, 1960, 129); Солоні огірки, томат, капарці і оливки надають солянкам гостроти і специфічного смаку (Технол. пригот. їжі, 1957, 94). 2. Сорт яблук.  Словник української мови в 11 томах
6. оливка — Оливка, -ки ж. 1) ум. отъ олива. 2) Родъ яблокъ.  Словник української мови Грінченка