олюднення
ОЛЮ́ДНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. олю́днити і олю́днитися.
Олюднення мавпи відбувалось в умовах теплого клімату на великих просторах Старого світу – в південно-східній Азії, в ряді областей Африки та деяких південних районах Європи (з наук. літ.);
Найхарактерніший для дитячого фольклору художній прийом – олюднення якостей та дій персонажів пісень – допомагає цікаво й різноманітно розкрити повчання (з наук.-попул. літ.);
Соломія [Павличко] робила надзвичайно невдячну і вкрай необхідну роботу, пов'язану з ревізією канону національної культури, зокрема письменства. Послідовне змивання бронзи з класиків, їх відважне і цілком вмотивоване “олюднення” неминуче наштовхувалося на обурене несприйняття та примітивно-брутальні звинувачення (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)