олійний
ОЛІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до олі́я.
Надвечірня Волга. Довгі струї – в тінях Хмар, і пароплавів, і олійних плям (М. Бажан);
// Який містить у собі олію.
Свиріпа дуже олійна (Сл. Б. Грінченка);
// Який вирощують для одержання олії (про рослини).
Соняшник – основна олійна культура на Дніпропетровщині (з наук. літ.);
Льон-кудряш, або олійний льон, має коротке, дуже розгалужене при основі стебло (з наук. літ.);
// Який виготовляє олію (про підприємство).
– Мій напарник Зозуля повну адресу написав .. їхати до олійного заводу. Там ходить автобус (Є. Кравченко);
Бавовняний і олійний заводи, чи історичні руїни Кагана – однаково були невідомі їй до цього і цікавили в рівній мірі (Іван Ле);
// Який діє на олії, заправлений олією (про ліхтар, каганець і т. ін.).
Олійний ліхтар висів під низькою стелею, шипів і потріскував (О. Ільченко);
Олійний каганчик.
2. Написаний фарбами, розведеними на олії.
На стінах висіло кілька олійних образів у старих золочених рамах (І. Франко);
Коли я була дитиною, мене прикро вражали великі олійні картини на виставах (Леся Українка);
Чимало олійних полотен Серебрякова дуже схожі на фрески Відродження (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)