олійник

ОЛІ́ЙНИК, а, ч., заст.

Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці (див. олі́йниця¹ 1).

[Старий диякон:] Ти приходь на дворище до мене, я олійник, Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя (Леся Українка);

Раптом сталася новина: Метелицю не приймають у компаньйони до олійника Гугнявого Петра (О. Ковінька);

// Робітник підприємства, на якому виготовляють олію.

Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (П. Гулак-Артемовський).

Значення в інших словниках

1. Олійник — Олі́йник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. олійник — -а, ч., заст. Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці (див. олійниця I 1)). || Робітник підприємства, на якому виготовляють олію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. олійник — Олі́йник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. олійник — ОЛІ́ЙНИК, а, ч., заст. Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці ( див. олі́йниця¹1). [Старий диякон:] Ти приходь на дворище до мене, я олійник, Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. олійник — Олійник, -ка м. 1) Приготовляющій или продающій растительное масло. 2) Птица иволга. Вх. Пч. II. 13.  Словник української мови Грінченка