олійник
ОЛІ́ЙНИК, а, ч., заст. Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці ( див. олі́йниця¹1).
[Старий диякон:] Ти приходь на дворище до мене, я олійник, Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя (Л. Укр., II, 1951, 229);
Раптом сталася новина: Метелицю не приймають у компаньйони до олійника Гугнявого Петра (Ковінька, Кутя.., 1960, 88);
// Робітник підприємства, на якому виготовляють олію.
Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (Г.-Арт., Байки.., 1958, 45).
Словник української мови (СУМ-11)