оманний
ОМА́ННИЙ, а, е.
Те саме, що ома́нливий.
Розказують, що десь, колись, над морем Жила собі така ласкава фея, Морганою прозивана, і людям Показувала видива оманні (М. Рильський);
Коли ж придивився до дівчини ближче, то переконався, що її хрупкість оманна (Ірина Вільде);
Ось і подвір'я Марічки, приколисане сплетінням тіней і оманним нічним сяйвом (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)