омелюх
ОМЕЛЮ́Х, а, ч.
Невеликий лісовий птах родини омелюхових з яскравим оперенням.
Красуні омелюхи теж з'явились .. У них чудові рожево-сірі чубчики на голові, кінчик хвоста жовтий з червоною каймою і на крилах серед жовтих пір'їнок червона смужка. Справді вродливий птах! (О. Копиленко);
Живе Маруся в захистку зими.., калиною годує омелюхів, отих жовтеньких стомлених пташок (Л. Костенко);
Зимуючі у нас птахи – пуночки, снігурі, омелюхи відлітають у тундру, тайгу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)