омелюх

Співочий птах ряду горобцеподібних; ліси Пн. Євразії та Пн. Америки; довж. бл. 20 см, на голові чуб; в Україні лише взимку; охороняється.

Значення в інших словниках

1. омелюх — Омелю́х: — пташка [13]  Словник з творів Івана Франка
2. омелюх — омелю́х іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
3. омелюх — -а, ч. Невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. омелюх — ОМЕЛЮ́Х, а, ч. Невеликий лісовий птах родини омелюхових з яскравим оперенням. Красуні омелюхи теж з'явились .. У них чудові рожево-сірі чубчики на голові, кінчик хвоста жовтий з червоною каймою і на крилах серед жовтих пір'їнок червона смужка.  Словник української мови у 20 томах
5. омелюх — ОМЕЛЮ́Х, а, ч. Невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням. Красуні омелюхи теж з’явились.. У них чудові рожево-сірі чубчики на голові, кінчик хвоста жовтий з червоною каймою і на крилах серед жовтих пір’нок червона смужка.  Словник української мови в 11 томах
6. омелюх — Омелюх, -ха м. Желтоносый дроздъ, Turdus viscivolus. Вх. Пч. II. 15.  Словник української мови Грінченка