омерзити
ОМЕРЗИ́ТИ, ржу́, рзи́ш, док., кого, що, заст.
Вчинити блюзнірство щодо кого-, чого-небудь.
Люде [люди], род лукавий, Господнюю святую славу Ростлили – і чужим богам Пожерли жертви, омерзили І пресвятого (Т. Шевченко);
// Опоганити, осквернити.
Знала, що якби рішила не піти, то хіба би мусила відразу й руки на себе наложити. Все одно опришок, як демон, мучив би її привидами півночі, омерзив би кожен крок в домі, затруїв би повітря й їжу. Тому пішла (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)