омерзити

ОМЕРЗИ́ТИ, ржу́, рзи́ш, док., перех., заст. Вчинити блюзнірство щодо кого-, чого-небудь.

Люде, род лукавий, Господнюю святую славу Ростлили — і чужим богам Пожерли жертви, омерзили І пресвятого, горе вам! (Шевч., II, 1953, 422);

// Опоганити, осквернити.

Знала, що якби рішила не піти, то хіба би мусила відразу й руки на себе наложити. Все одно опришок, як демон, мучив би її привидами півночі, омерзив би кожен крок в домі, затруїв би повітря й їжу. Тому пішла (Хотк., II, 1966, 132).

Значення в інших словниках

1. омерзити — омерзи́ти дієслово доконаного виду безос., рідко  Орфографічний словник української мови
2. омерзити — -ржу, -рзиш, док., перех., заст. Вчинити блюзнірство щодо кого-, чого-небудь. || Опоганити, осквернити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. омерзити — моск. зогиджувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. омерзити — ОМЕРЗИ́ТИ, ржу́, рзи́ш, док., кого, що, заст. Вчинити блюзнірство щодо кого-, чого-небудь. Люде [люди], род лукавий, Господнюю святую славу Ростлили – і чужим богам Пожерли жертви, омерзили І пресвятого (Т. Шевченко); // Опоганити, осквернити.  Словник української мови у 20 томах
5. омерзити — ОСКВЕРНИ́ТИ (порушити чистоту, святість чого-небудь; поставитися до чогось високого, святого неналежним чином, принизливо), НАРУГА́ТИСЯ з чого, над чим, ПОГЛУМИ́ТИСЯ з чого, над чим, ОПОГА́НИТИ, СПОГА́НИТИ розм., ЗАПОГА́НИТИ розм., ОМЕРЗИ́ТИ заст.  Словник синонімів української мови