ондечки

О́НДЕЧКИ, част. вказ., присл., розм.

Те саме, що о́нде.

– Оце наші Западинці, а ондечки біліє наша хата! – сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький);

Ондечки й мій улюблений пеньок серед галявини (О. Копиленко);

[Гапка:] Ондечки, позавчора, Мокрина зустрілася зо мною біля ставу та як заголосить (М. Кропивницький);

– Бо ондечки ходять чутки, що в румунську дивізію .. поналазили фашистські офіцери та й каламутять воду – за нашою спиною... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. ондечки — о́ндечки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. ондечки — див. близько; он  Словник синонімів Вусика
3. ондечки — част. вказ., присл., розм. Те саме, що онде.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ондечки — ОН част. вказ. (уживається при вказуванні на кого-, що-небудь віддалене або на певній відстані, перев. супроводжується жестом), О́НДЕ, ОТО́ (ОТТО́) розм., ТО розм., О́НДЕЧКИ розм. Он зірка в небі пролетіла (В.  Словник синонімів української мови
5. ондечки — О́НДЕЧКИ, част. вказ., присл., розм. Те саме, що о́нде. — Оце наші Западинці, а ондечки біліє наша хата! — сказала Мелашка (Н.-Лев., II, 1956, 310); Ондечки й мій улюблений пеньок серед галявини (Коп., Як вони..  Словник української мови в 11 томах
6. ондечки — Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Чуб. ум. ондечки. Левиц. І. 100.  Словник української мови Грінченка