Словник української мови у 20 томах

оновлюваний

ОНО́ВЛЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до оно́влювати.

Усна розмовна мова народу – рухливий, постійно оновлюваний і здатний до самоочищення могутній потік – була живою (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. оновлюваний — оно́влюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. оновлюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до оновлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оновлюваний — ОНО́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до оно́влювати. — Перед очима — оновлюваний Канів, майбутня гідростанція і пам’ятник над Дніпром (Вітч., 4, 1964, 216).  Словник української мови в 11 томах