оновлення
ОНО́ВЛЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. онови́ти і онови́тися.
Почувши про оновлення ікони, всі вискочили з хати (Л. Юхвід);
Козацька церква невеличка Стоїть з похиленим хрестом .. Може, чаєш оновлення? (Т. Шевченко);
Вона [весна] несе природі життя і оновлення, і людина, як частка цієї природи, відчуває, що вона й сама молодіє (С. Добровольський);
В ході виборів не менш як на третину оновлюється склад депутатів. Фактично це оновлення значно більше (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)