оновлений

ОНО́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до онови́ти.

Відлогими схилами збігав старий парк до блискучого, як оновлене срібло, ставка (Є. Кротевич);

Оновлений весною шумує рідний край (В. Сосюра);

І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде [люди] на землі (Т. Шевченко);

Полк .. спускався в .. долину .. Той і не той, чимось колишній і вже чимось майбутній. Оновлений, урочистий, осяяний... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. оновлений — оно́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оновлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оновити. || оновлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оновлений — Оно́влений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. оновлений — ОНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до онови́ти. Відлогими схилами збігав старий парк до блискучого, як оновлене срібло, ставка (Крот., Сини.., 1948, 48); Оновлений весною шумує рідний край (Сос., Щоб сади..  Словник української мови в 11 томах