оновлений

ОНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до онови́ти.

Відлогими схилами збігав старий парк до блискучого, як оновлене срібло, ставка (Крот., Сини.., 1948, 48);

Оновлений весною шумує рідний край (Сос., Щоб сади.., 1947, 33);

І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі (Шевч., II, 1963, 400);

Зруйновані ворогом шахти Донбасу не просто відбудовані, а повністю оновлені і докорінно реконструйовані (Рад. Укр., 26.VIII 1951, 3);

Полк .. спускався в.. долину.. Той і не той, чимось колишній і вже чимось майбутній. Оновлений, урочистий, осяяний… (Гончар, ІІІ, 1959, 438).

Значення в інших словниках

1. оновлений — оно́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оновлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оновити. || оновлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оновлений — ОНО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до онови́ти. Відлогими схилами збігав старий парк до блискучого, як оновлене срібло, ставка (Є. Кротевич); Оновлений весною шумує рідний край (В.  Словник української мови у 20 томах
4. оновлений — Оно́влений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)