оновлення

ОНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. онови́ти і онови́тися.

Почувши про оновлення ікони, всі вискочили з хати (Юхвід, Оля, 1959, 260);

Козацька церква невеличка Стоїть з похиленим хрестом.. Може, чаєш оновлення? (Шевч., II, 1953, 24);

Вона [весна] несе природі життя і оновлення, і людина, як частка цієї природи, відчуває, що вона й сама молодіє (Добр., Тече річка.., 1961, 176);

Для соціального оновлення світу трудящі потребують організованої політичної сили. Такою силою є соціалістична держава (Ком. Укр., 2, 1962, 11);

В останні роки в ході виборів не менш як на третину оновлюється склад депутатів. Фактично це оновлення значно більше (Рад. Укр., 5. XII 1962, 3).

Значення в інших словниках

1. оновлення — оно́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оновлення — [оноўлеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. оновлення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. оновити і оновитися. 2》 У системах обробки інформації – зміна даних зі збереженням способу їх організації та зовнішньої ідентифікації. Оновлення бази даних — часткове завантаження бази даних новими даними.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оновлення — ОНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. онови́ти і онови́тися. Почувши про оновлення ікони, всі вискочили з хати (Л. Юхвід); Козацька церква невеличка Стоїть з похиленим хрестом .. Може, чаєш оновлення? (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. оновлення — Оно́влення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. оновлення — рос. обновление зміна даних у базі даних зі збереженням способів їх організації і зовнішньої ідентифікації.  Eкономічна енциклопедія
7. оновлення — Оновлення, -ня с. Обновленіе. Може чаєш оновлення? Шевч.  Словник української мови Грінченка