оновлятися
ОНОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОНОВИ́ТИСЯ, оновлю́ся, оно́вишся; мн. оно́вляться; док.
Те саме, що обновля́тися 1–3.
Ікон було в них дуже багато і такі старі, закопчені, полуплені .. Усе чекали старенькі, що вони оновляться, але не дочекалися... (Є. Кравченко);
Усе міняється, оновлюється, рветься, у ранах кров'ю сходить, з туги в груди б'є (П. Тичина);
Діла́ добрих оновляться, Діла́ злих загинуть (Т. Шевченко);
Старі народні звичаї перекликались із звучанням бурхливого часу й самі оновлювались, набуваючи вже іншого, новітнього змісту (О. Довженко);
Ми дихаємо повітрям, яке безперервно оновлюється завдяки роботі рослин (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)