онтологія
ОНТОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Філософське вчення про буття (на відміну від гносеології – вчення про пізнання), у якому розглядаються загальні основи, принципи буття, його структура і закономірності.
2. інформ. Модель подання знань про певну предметну галузь; формалізований опис, специфікація певної предметної галузі.
Для опису онтологій існують різні мови і системи, однак, найперспективнішим вважаємо візуальний підхід, який дозволяє фахівцеві безпосередньо “малювати” онтології, що допомагає наочно представити та пояснити природу і структуру явищ (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)