Значення в інших словниках
-
онтологія —
онтоло́гія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
онтологія —
-ї, ж. Вчення про буття; осягнення основ усього сущого або розумом, або інтуїцією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
онтологія —
ОНТОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Філософське вчення про буття (на відміну від гносеології – вчення про пізнання), у якому розглядаються загальні основи, принципи буття, його структура і закономірності. 2. інформ.
Словник української мови у 20 томах
-
онтологія —
онтоло́гія [від грец. όν (όντος) – суще і ...логія) – вчення про буття. 1. В домарксистській філософії під О. розуміли самостійну частину філософії, яка досліджувала нібито вищі, такі, що осягаються не відчуттями, а тільки розумом, основи всього сущого.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
онтологія —
Філософська дисципліна, яку розуміють іноді як: метафізику, загальну теорію існуючого і можливого буття; міркування над буттям, коли не визнається різниця між ним і існуванням (М. Гайдеґґер); міркування, які обґрунтовують раціональність буття (Н.
Універсальний словник-енциклопедія
-
онтологія —
ОНТОЛОГІЯ (від грецьк. οντοζ — суще; λόγοζ — слово, вчення) — філософське вчення про буття як таке. Поняття О. вперше було введене у XVII ст. Гокленіусом і остаточно закріплене у метафізиці Вольфа. Специфічне місце...
Філософський енциклопедичний словник
-
онтологія —
ОНТОЛО́ГІЯ, ї, ж. У домарксистській філософії — вчення про буття на відміну від гносеології — вчення про пізнання; у марксистській філософії — вчення про об’єктивну діалектику матеріального світу, що грунтується на науковому пізнанні його і нерозривно пов’язане з гносеологією.
Словник української мови в 11 томах