Словник української мови у 20 томах

онімечувати

ОНІМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОНІМЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.

Примушувати перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру і т. ін.

– Під прусським чоботом нам [полякам] найгірше доводиться. Вони не тільки грабують нас і руйнують нашу країну, але й почали нас онімечувати: закрили польські школи, заборонили польські газети й журнали (З. Тулуб);

Прагнути онімечити націю.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. онімечувати — оніме́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. онімечувати — ПОНІМЕ́ЧИТИ (змусити перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру), ОНІМЕ́ЧИТИ, ГЕРМАНІЗУВА́ТИ. — Недок.: поніме́чувати, оніме́чувати, германізува́ти.  Словник синонімів української мови
  3. онімечувати — ОНІМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОНІМЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Примушувати перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру і т. ін. — Під прусським чоботом нам [полякам] найгірше доводиться.  Словник української мови в 11 томах