онімечувати
ОНІМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОНІМЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.
Примушувати перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру і т. ін.
– Під прусським чоботом нам [полякам] найгірше доводиться. Вони не тільки грабують нас і руйнують нашу країну, але й почали нас онімечувати: закрили польські школи, заборонили польські газети й журнали (З. Тулуб);
Прагнути онімечити націю.
Словник української мови (СУМ-20)