онімечувати

ПОНІМЕ́ЧИТИ (змусити перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру), ОНІМЕ́ЧИТИ, ГЕРМАНІЗУВА́ТИ. — Недок.: поніме́чувати, оніме́чувати, германізува́ти. Розгорніть "Кобзар" Тараса Шевченка й прочитайте, як геніальний співець свободи українського народу ненавидів тих німецьких баронів, які хотіли понімечити Україну (П. Тичина); — Під прусським чоботом нам найгірше доводиться. Вони не тільки грабують нас і руйнують нашу країну, але й почали нас онімечувати (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. онімечувати — оніме́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. онімечувати — ОНІМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОНІМЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Примушувати перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру і т. ін. – Під прусським чоботом нам [полякам] найгірше доводиться.  Словник української мови у 20 томах
3. онімечувати — ОНІМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОНІМЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Примушувати перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру і т. ін. — Під прусським чоботом нам [полякам] найгірше доводиться.  Словник української мови в 11 томах