опам'ятовувати
ОПАМ'ЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАМ'ЯТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОПАМ'ЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.
1. Виводити кого-небудь із стану непритомності, забуття; опритомнювати.
Дужий вітер, дощ миттю опам'ятали юнака, і жандарми, поставивши його на землю та закувавши в кайданчики руки, штовхнули йти (Олесь Досвітній).
2. Виводити кого-небудь із стану задуми, розгубленості і т. ін.
Лазар стояв і дивився .. Не почував в собі ні злості, ні цікавості. – Зв'яжи їй руки!.. – Це його опам'ятало (М. Коцюбинський);
– Романик, продовжувати! – крикнув хтось безапеляційно .. Це опам'ятало доповідача (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)