опам'ятовувати
ОПАМ'ЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАМ'ЯТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОПАМ'ЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.
1. Виводити кого-небудь із стану непритомності, забуття; опритомнювати.
Дужий вітер, дощ миттю опам'ятали юнака, і жандарми, поставивши його на землю та закувавши в кайданчики руки, штовхнули йти (Олесь Досвітній).
2. Виводити кого-небудь із стану задуми, розгубленості і т. ін.
Лазар стояв і дивився .. Не почував в собі ні злості, ні цікавості. – Зв'яжи їй руки!.. – Це його опам'ятало (М. Коцюбинський);
– Романик, продовжувати! – крикнув хтось безапеляційно .. Це опам'ятало доповідача (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опам'ятовувати — опам'ято́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- опам'ятовувати — -ую, -уєш, недок., опам'ятати, -аю, -аєш і рідко опам'ятувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Виводити кого-небудь із стану непритомності, забуття; опритомнювати. 2》 Виводити кого-небудь із стану задуми, розгубленості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опам'ятовувати — ОПАМ'ЯТА́ТИ (вивести когось із стану непритомності, забуття), ОПРИТО́МНИТИ, ОЧУ́ТИ́ТИ розм., ОПАМ'ЯТУВА́ТИ рідко. — Недок.: опам'ято́вувати, оприто́мнювати. Дужий вітер, дощ миттю опам'ятали юнака (О. Словник синонімів української мови