опанований

ОПАНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до опанува́ти.

Чугай уже завів мотор: німецька техніка опанована (Григорій Тютюнник);

Опанована таким неясним почуттям, такими неясними думками, Ївга вештається, виконуючи волю кожного, кожен загад (Л. Яновська);

Вони поверталися з міста, опановані новими думками (О. Довженко);

// у знач. прикм.

Опанований матеріал;

// опано́вано, безос. пред.

По кількох годинах важкої праці опановано його [вогонь], розкидавши весь верх і приваливши сіно грубою верствою снігу (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. опанований — опано́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. опанований — [опанованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. опанований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опанувати. || опановано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опанований — ОПАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опанува́ти. Чугай уже завів мотор: німецька техніка опанована (Тют., Вир, 1964, 327); Опанована таким неясним почуттям, такими неясними думками, Ївга вештається, виконуючи волю кожного, кожен загад (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах