Великий тлумачний словник сучасної мови

опанований

опано́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до опанувати.

|| опановано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. опанований — опано́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. опанований — [опанованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. опанований — ОПАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опанува́ти. Чугай уже завів мотор: німецька техніка опанована (Григорій Тютюнник); Опанована таким неясним почуттям, такими неясними думками, Ївга вештається, виконуючи волю кожного, кожен загад (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. опанований — ОПАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опанува́ти. Чугай уже завів мотор: німецька техніка опанована (Тют., Вир, 1964, 327); Опанована таким неясним почуттям, такими неясними думками, Ївга вештається, виконуючи волю кожного, кожен загад (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах