опарений

ОПА́РЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до опа́рити.

Огонь загув, засичав .. Хата застогнала, неначе опечена й опарена товаряка (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. прикм.

Пила чай – пашів опарений язик (Я. Качура);

// опа́рено, безос. пред.

Відколи його опарено.., ходив [Яць] з костуром (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. опарений — опа́рений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. опарений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до опарити. || опарено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опарений — як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) (окро́пом). 1. Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін. Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А.  Фразеологічний словник української мови
4. опарений — Обпа́рений і опа́рений, -на, -не опа́рений і обпа́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. опарений — ОПА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до опа́рити. Огонь загув, засичав.. Хата застогнала, неначе опечена й опарена товаряка (Н.-Лев., IV, 1956, 206); Пила чай — пашів опарений язик (Кач., II, 1958, 62); // опа́рено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах