опаска
ОПА́СКА¹, и, ж., діал.
Побоювання, острах.
На роботу приймали Мотрю з опаскою (Панас Мирний);
[Василь:] Якийсь шарлатан стовбичить... Опаска бере, щоб не заліз у кишені... (М. Кропивницький);
Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах (М. Стельмах).
ОПА́СКА², и, ж.
1. заст. Бандероль.
Головна ж моя просьба до Вас та, щоб “Переднє слово” Драгоманова Ви вислали не опаскою, котра йтиме ще до цензури, а в конверті і теж рекомендовано (А. Кримський).
2. діал. Смужка паперу, тканини, якою перев'язують або обклеюють що-небудь; обв'язка, обклейка.
Банкноти були перев'язані паперовою опаскою, на якій дрібним почерком була написана цифра тисяча вісімсот (Ірина Вільде);
* Образно. Поїхав [Ладимир] .. до хутора, де випиналася з соняшникової опаски, наче гриб-обабок з сухого листяного насту, Марушчина хата (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)