опаска
ОПА́СКА¹, и, ж., діал. Побоювання, острах.
На роботу приймали Мотрю з опаскою (Мирний, І, 1949, 140);
[Василь:] Якийсь шарлатан стовбичить… Опаска бере, щоб не заліз у кишені… (Кроп., IV, 1959, 317);
Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах (Стельмах, II, 1962, 34).
ОПА́СКА², и, ж.
1. заст. Бандероль.
Головна ж моя просьба до Вас та, щоб "Переднє слово" Драгоманова Ви вислали не опаскою, котра йтиме ще до цензури, а в конверті і теж рекомендовано (Крим., Вибр., 1965, 557).
2. діал. Смужка паперу, тканини, якою перев’язують або обклеюють що-небудь; обв’язка, обклейка.
Банкноти були перев’язані паперовою опаскою, на якій дрібним почерком була написана цифра тисяча вісімсот (Вільде, На порозі, 1955, 318).
Словник української мови (СУМ-11)