опахувати

ОПА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод.

Обвівати своїм подувом (про струмінь повітря); злегка обдувати.

Опахує медузу вітер, мне її, вгинає од країв й напинає знов (П. Тичина);

Опахнув свіженький вітерець – і засиніє старий Дніпро поміж зелених комишів та червоного верболозу (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. опахувати — опа́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. опахувати — -ую, -уєш, недок., опахнути, -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Обвівати своїм подувом (про струмінь повітря); злегка обдувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опахувати — ОБМА́ХУВАТИ (махаючи чим-небудь, обдувати струменем повітря), ОБВІВАТИ, ОПАХУВАТИ. Слуги.. носили на пальцях тарілі з смажениною, інші обмахували боярина для прохолоди (П.  Словник синонімів української мови
4. опахувати — ОПА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Обвівати своїм подувом (про струмінь повітря); злегка обдувати. Опахує медузу вітер, мне її, вгинає од країв й напинає знов (Тич.  Словник української мови в 11 томах