операнд
ОПЕРА́НД, а, ч., мат.
Об'єкт операції, що визначається в абстрактній математичній теорії.
Між операндами і операціями є глибинна подібність, яка виражається у зв'язку математичних об'єктів одного рівня з математичними об'єктами іншого рівня (з навч. літ.);
Аргументи оператора називаються операндами, а число операндів називається арністю оператора (наприклад, унарний, бінарний) (з навч. літ.);
// інформ. Об'єкт операції, що виконується під час обчислень людиною або комп'ютером при виконанні ними певної програми.
Операндами арифметичних операцій звичайно є числа: під час додавання – доданки, під час множення – співмножники (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)