операнд

ОПЕРА́НД, а, ч., мат.

Об'єкт операції, що визначається в абстрактній математичній теорії.

Між операндами і операціями є глибинна подібність, яка виражається у зв'язку математичних об'єктів одного рівня з математичними об'єктами іншого рівня (з навч. літ.);

Аргументи оператора називаються операндами, а число операндів називається арністю оператора (наприклад, унарний, бінарний) (з навч. літ.);

// інформ. Об'єкт операції, що виконується під час обчислень людиною або комп'ютером при виконанні ними певної програми.

Операндами арифметичних операцій звичайно є числа: під час додавання – доданки, під час множення – співмножники (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. операнд — опера́нд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. операнд — -а, ч. 1》 Об'єкт, над яким виконується операція. 2》 Частина машинної команди при обробці інформації, що визначає об'єкт, над яким виконуються операції. 3》 Сукупність даних, над якими здійснюються операції при опрацюванні програми на ЕОМ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. операнд — рос. операнд 1. Частина машинної команди, що визначає об'єкт, над яким виконується операція. 2. Аргумент операції. Eкономічна енциклопедія