операнд

опера́нд

-а, ч.

1》 Об'єкт, над яким виконується операція.

2》 Частина машинної команди при обробці інформації, що визначає об'єкт, над яким виконуються операції.

3》 Сукупність даних, над якими здійснюються операції при опрацюванні програми на ЕОМ.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. операнд — опера́нд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. операнд — ОПЕРА́НД, а, ч., мат. Об'єкт операції, що визначається в абстрактній математичній теорії. Між операндами і операціями є глибинна подібність, яка виражається у зв'язку математичних об'єктів одного рівня з математичними об'єктами іншого рівня (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. операнд — рос. операнд 1. Частина машинної команди, що визначає об'єкт, над яким виконується операція. 2. Аргумент операції. Eкономічна енциклопедія