опирати

ОПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЕ́РТИ, опру́, опре́ш; мин. ч. опе́р, ла, ло; док.

1. кого, що. Те саме, що обпира́ти¹.

Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Н. Кобринська);

Коло груші вуйна Калина опирає в'язку до сухої гілляки й переставляє її на друге плече понад голову (П. Козланюк);

Демидів опер голову на лавці і немов зібрався спати (О. Маковей).

2. що, перен. Ґрунтувати, базувати на чому-небудь (переконання, докази, дії і т. ін.).

Я свого уподобання зовсім і не пробую опирати на принципах, бо таки і не на принципах воно стоїть, а просто лежить в натурі (Леся Українка).

ОПИРА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ОПРА́ТИ, оперу́, опере́ш, док., кого, що, розм., рідко.

Те саме, що обпира́ти².

– Туга зима буде; а хто ж її [неньку] в тую пору опирати буде? (з народної пісні);

Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опирала (Сл. Б. Грінченка);

Опрати всю сім'ю.

Значення в інших словниках

1. опирати — опира́ти: (десь) обрѣтаться, доходить [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. опирати — опира́ти 1 дієслово недоконаного виду притуляти опира́ти 2 дієслово недоконаного виду прати все необхідне рідко  Орфографічний словник української мови
3. опирати — I -аю, -аєш, недок., оперти, опру, опреш; мин. ч. опер, -ла, -ло; док., перех. 1》 Те саме, що обпирати I. 2》 перен. Ґрунтувати, базувати на чому-небудь (переконання, докази, дії і т. ін.). II -аю, -аєш, недок., опрати, оперу, опереш, док., розм., рідко. Те саме, що обпирати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опирати — Обпирати, обіперти, підпирати, підперти, попідпирати, припирати, приперти, поприпирати, спирати, сперти, поспирати, упирати, уперти, повпирати  Словник чужослів Павло Штепа
5. опирати — опира́ти ґрунтуватися, базуватися (ст): Правда і порядок – це два стовпи, на яких оперла все своє життя (Вільде)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. опирати — ГРУНТУВА́ТИ (на чому — робити що-небудь на якійсь основі), БАЗУВА́ТИ, БУДУВА́ТИ, ОПИРА́ТИ. — Док.: побудува́ти, опе́рти. Грунтувати план на реальних передумовах; Багато економістів виступає за...  Словник синонімів української мови
7. опирати — ОПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЕ́РТИ, опру́, опре́ш; мин. ч. опе́р, ла, ло; док., перех. 1. Те саме, що обпира́ти¹. Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах