оплакування
ОПЛА́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. опла́кувати.
Звелів [Сулейман], щоб .. вельможі, знатні люди Стамбула, вийшовши назустріч, поховали благословенні останки в скарбниці могили біля підніжжя могили султана Селіма, як скриню з коштовностями, і щоб пом'янули благословенну душу її величності молитвами та величанням і дотрималися добрих звичаїв оплакування у такому вигляді, щоб вони відповідали законам шаріату й суни (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)