оплакувати

ОПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., кого, що і без прям. дод.

Журитися, плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя і т. ін.

Управительська дочка маленька гралася з утятком [каченям], .. поки аж утятко не вдушилося. Тоді вона побиватися та оплакувати (Марко Вовчок);

Дружки й світилки, як побачили Оксаниного судженого, оплакували товаришку та більше сумних пісень співали (А. Іщук);

Всі були засмучені, .. хто побивався за постріляними батьками, хто оплакував синів (Л. Юхвід);

– Ми думали, що тебе вже й на світі нема, – говорив Лаврін, – ми тебе оплакали (І. Нечуй-Левицький);

// Виражати свій сум, горе з якого-небудь приводу; сумувати.

Не час оплакувать руїни: пора відплати, помсти настає (П. Тичина);

Твій рідний край не раз оплаче гірко Того, хто так його оплакав долю. Ні, не забудемо тебе, Кобзарю, Довіку (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. оплакувати — опла́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оплакувати — (що) обмивати слізьми; (небіжчика) плакати <�побиватися> за; (долю) нарікати на.  Словник синонімів Караванського
3. оплакувати — див. плакати  Словник синонімів Вусика
4. оплакувати — -ую, -уєш, недок., оплакати, -ачу, -ачеш, док., перех. Плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя і т. ін. || Виражати свій сум, горе з якого-небудь приводу; сумувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. оплакувати — ОПЛА́КУВАТИ (плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя й т. ін.), ПРИПЛА́КУВАТИ розм. — Док.: опла́кати, припла́кати, обтужи́ти фольк.  Словник синонімів української мови
6. оплакувати — Опла́кувати, -кую, -куєш; опла́кати, опла́чу, -ла́чеш, -ла́чуть кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. оплакувати — ОПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., перех. Плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя і т. ін. Управительська дочка маленька гралася з утятком,.. поки аж утятко не вдушилося.  Словник української мови в 11 томах
8. оплакувати — Оплакувати, -кую, -єш сов. в. оплакати, -чу, -чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче? Чуб. V. 876.  Словник української мови Грінченка