оплакувати
ОПЛА́КУВАТИ (плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя й т. ін.), ПРИПЛА́КУВАТИ розм. — Док.: опла́кати, припла́кати, обтужи́ти фольк. В селі хоч і не без добрих людей, та кожний із своєю напастю змагається, свою біду оплакує (Марко Вовчок); — Нема кого приплакувати і притужувати (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови