оплутувати
ОПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що.
Те саме, що обплу́тувати.
Довге павутиння “баб'ячого літа” оплутує волосся, обличчя, всю одежу (Ю. Смолич);
– Не жрицею, рабинею я почувала себе з того часу. Мені здавалось, що якісь кайдани оплутали мене (Леся Українка);
Березка та хміль оплутували тини (І. Нечуй-Левицький);
– В моїй долі є страшенне, безщасне непорозуміння, яке оплутало моє життя, зламало суджений мені талан і зсушило мій мозок (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)